DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2020.2.1

SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL POTENTIAL OF UNIVERSITY AS A SUBJECT OF SCIENTIFIC DISCOURSE

Olga Yaroshenko

Abstract


The results of the analysis of the scientific works that directly or indirectly reveal the content of the concept of «scientific and pedagogical potential of university» are presented. Attention is focused on the features, properties and relationships of this pedagogical phenomenon described by different authors. According to the results of the analysis, it is concluded that this concept is in the process of shaping, so there is no terminological unity in relation to it. The analysis did not reveal the characteristics of the scientific and pedagogical potential of University as a system with certain elements and connections.
The authors use the terms «scientific and pedagogical potential of higher education institutions», «scientific and pedagogical potential of higher education», «scientific and pedagogical personnel potential» as synonyms in various contexts. However, most of the authors describe scientific, personnel (pedagogical), and innovative potentials separately.
Therefore, shaping the concept of «scientific and pedagogical potential of University» becomes relevant both in the scientific and practical sense.
On the basis of the main tasks of institutions of higher education specified by Law of Ukraine «On Higher Education», it is concluded that the scientific-pedagogical potential of University, in addition to the mentioned constituents, is characterized by educational and research environment, resources and opportunities provided there. In shaping a comprehensive concept of «scientific and pedagogical potential of University», all of them should be taken into account.
The features and characteristics identified during the research that are directly related to the scientific and pedagogical potential of University, the mission of universities as educational and scientific centers allowed us to build a construct of the concept under study. At the institutional level, its components are represented by University’s human resources; material, technical and information resources for teaching, training and research; by a network of structural divisions that provide training applicants for higher education as well as research activities of scientific – pedagogical workers; educational and managerial innovations; the volume and level of scientific results and educational services; channels and mechanisms of internal and external communication; the results of integration into the world educational and scientific space; and the activity of subjects of the educational process.
We do not consider the concept of scientific and pedagogical potential to be the only and exhaustive one. However, the resources, characteristics, and indicators taken as a basis will contribute to further shaping the concept under study. It is predicted that the process of shaping the concept of «scientific and pedagogical potential of University» will continue with the participation of the general scientific community.


Keywords


conceptual construct; potential; scientific-pedagogical potential; scientific-pedagogical workers; shaping concepts; University

References


Baboval, N. (2016). Formuvannya naukovo-pedagogichnogo potencialu vishogo navchalnogo zakladu yak skladovoyi rinku osvitnih poslug. [Formation of Scientific and Pedagogical Potential of the Higher Educational Institution as the Part of the Market of Educational Services]. Naukovi praci Kirovogradskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu. Ekonomichni nauki, 30, 88–101.

Biryukova, M. (2010). Aspirantura i doktorantura yak mehanizmi formuvannya intelektualnogo potencialu derzhavi: [z dosvidu HGU «NUA»] [Postgraduate Education and Doctorate as Mechanisms of Forming the Intellectual Potential of the State: [from experience of KhHU «NUA»]]. Vyshcha shkola, 2, 52–59.

Bruking, E. (2001). Intellektualnyj kapital: klyuch k uspehu v novom tysyacheletii [Intellectual Capital: Core Assets for the Third Millenium Enterprise]. Piter.

Bushuyev, S. D., Biloshickij, A. O., Gogunskij, V. D. (2014). Naukometrichni bazi: harakteristika, mozhlivosti i zavdannya [Scientometric bases: characteristics, opportunities and tasks]. Upravlinnya rozvitkom skladnih system, 18, 145–152.

Busel, V. T. (Ed). (2005). Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian]. Perun.

Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine On Higher Educanion]. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18.

Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [The Law of Ukraine On Education]. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/ page3.

Zamaraev, A. (2015). Sutnist ponyattya «lyudskij potencial» v konteksti suspilnogo rozvitku [Essence of the concept «human potential» in the context of social development]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvitok, 9. http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=895.

Kirillov, A. V. (2007). Razvitie nauchno-pedagogicheskogo kadrovogo potenciala voennyh vuzov [Development of scientific and pedagogical personnel potential of military universities]. Extended abstract of candidate’s thesis: 13.00.01. Akademiya prava i upravleniya Federalnoj sluzhby ispolneniya nakazanij.

Kurkina, M. P., Zotov, V. V. (2012). Chelovecheskij potencial kak kategoriya socialnogo upravleniya regionom [Human potential as a category of social management of a region]. Biznes Inform, 7, 53–56.

Luhova, V. M. (2017). Naukovij potencial VNZ Ukrayini ta rezultativnist jogo vikoristannya [The scientific potential of universities in Ukraine and effectiveness of its use]. Ekonomika i suspilstvo, 8, 547–555.

Pechenyuk, A. (2013). Naukovo-pedagogichnij potencial vishoyi osviti Ukrayini: tendenciyi formuvannya ta efektivnosti vikoristannya [Scientific and pedagogical potential of higher education in Ukraine: trends in the formation and efficiency of use]. Ukrayina: aspekti praci, 4, 22–27.

Sitnickij, M. V. (2018). Strategichne upravlinnya rozvitkom doslidnickih universitetiv: monografiya [Strategic development management of research universities: a monograph]. Lira-K.

Stepanets, I. O. (2015). Vzayemozv’yazok osvitnogo i naukovogo potencialu u konteksti naukovo-metodichnoyi roboti pedagogichnogo VNZ [Interrelation of educational and scientific potential in the context of scientific and methodic work of higher pedagogical establishment] Naukovi zapiski kafedri pedagogiki. Harkivskij nacionalnij universitet imeni V. N. Karazina, ХХХVІІІ, 248–256.

Chernishova, Ye. R., Kolosova, L. M., Lyubchenko, N. V., Morozova, M. E. (2015). Teoriya ta praktika upravlinnya profesijnim rozvitkom naukovo-pedagogichnih ta pedagogichnih pracivnikiv v umovah transformacijnih zmin v osviti: kolektivna monografiya [Theory and practice of management of professional development of scientific and pedagogical and pedagogical workers in the conditions of transformational changes in education: collective monograph]. Vezha-Druk.

Striha, M. (2017). Universitetska nauka Ukrayini: na shlyahu vid SRSR do Yevropi [University science of Ukraine: on the way from the USSR to Europe]. In M. Striha, M. Ilchenko (Eds). Innovacijni rozrobki universitetiv i naukovih ustanov MON Ukrayini (pp. 13–18). Institut obdarovanoyi ditini NAPN Ukrayini.

Ushakov, E. V. (2005). Vvedenie v filosofiyu i metodologiyu nauki [Introduction to the philosophy and methodology of science]. Ekzamen.

Yaremchuk, N. (2017). Teoretiko-pedagogichni zasadi formuvannya naukovogo potencialu privatnih vishih navchalnih zakladiv v Ukrayini (90-ti roki XX – poch. XXI st.) [Theoretical and pedagogical principles of forming the scientific potential of private higher educational institutions in Ukraine (90s of the 20th – beginning of the 21st centuries)].

Visnik Lvivskogo universitetu. Seriya pedagogichna, 32, 93–101. http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2017.32.8125.

Tjahjadi, B., Soewarno, N., Astri, E. (2020). Does intellectual capital matter in performance management system-organizational performance relationship? Experience of higher education institutions in Indonesia. Journal of intellectual capital, 20 (4), 533–554. 10.1108/JIC-12-2018-0209.

Pedro, E. de M., Leitão, J., Alves, H. (2020). Bridging Intellectual Capital, Sustainable Development and Quality of Life in Higher Education Institutions. Sustainability, 12 (2). 10.3390/su12020479.

Ramirez, Yo., Merino, E., Manzaneque, M. (2019). Examining the intellectual capital web reporting by Spanish universities. Online information review, 43 (5), 775–798. 10.1108/OIR-02-2018-0048.

Tonis, R. B. M., Braicu, C. (2019). Present and perspectives of the intellectual capital management in Romanian university environment. Independent journal of management & production, 10 (5), 1645–1661. 10.14807/ijmp. v10i5.924.

Zhang, M., Lettice, F., Pawar, K. (2019). Effects of intellectual capital and university knowledge in indigenous innovation: evidence from Indian SMEs. Production planning & control, 30 (10–12), 799–812. 10.1080/09537287.2019.1582090.


GOST Style Citations


  • Бабовал Н. Р. Формування науково-педагогічного потенціалу вищого навчального закладу як складової ринку освітніх послуг. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2016. № 30. С. 88–101.
  • Бірюкова М. В. Аспірантура і докторантура як механізми формування інтелектуального потенціалу держави:  [з досвіду ХГУ «НУА»]. Вища школа. 2010. № 2. С. 52–59.
  • Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 288 с.
  • Бушуєв С. Д., Білощицький А. О., Гогунський В. Д. Наукометричні бази: характеристика, можливості і завдання. Управління розвитком складних систем. 2014. № 18. С. 145–152.
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2009. 1736 с.
  • Закон України «Про вищу освіту». 2014. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 19.04.2020).
  • Закон України «Про освіту». 2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page3 (дата звернення: 19.04.2020).
  • Замараєв А. В. Сутність поняття «людський потенціал» в контексті суспільного розвитку. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2015. № 9. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=895 (дата звернення: 19.04.2020).
  • Кириллов А. В. Развитие научно-педагогического кадрового потенциала военных вузов. Автореф. дисс…. канд. пед. наук: 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики и образования. Рязань: Академия права и управления Федеральной службы исполнения наказаний, 2007. 27 с.
  • Куркина М. П., Зотов В. В. Человеческий потенциал как категория социального управления регионом. Бізнес Інформ. 2012. № 7. С. 53–56.
  • Лугова В. М. Науковий потенціал ВНЗ України та результативність його використання. Економіка і суспільство. 2017. № 8. С. 547–555.
  • Печенюк А. Науково-педагогічний потенціал вищої освіти України: тенденції формування та ефективності використання. Україна: аспекти праці. 2013. № 4. С. 22–27.
  • Ситницький М. В. Стратегічне управління розвитком дослідницьких університетів : монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2018. 302 с.
  • Степанець І. О. Взаємозв’язок освітнього і наукового потенціалу у контексті науково-методичної роботи педагогічного ВНЗ Наукові записки кафедри педагогіки. Харківський національний університет імені                           В. Н. Каразіна. 2015. Випуск ХХХVІІІ. С. 248–256.
  • Чернишова Є. Р., Колосова Л. М., Любченко Н. В., Морозова М. Е. Теорія та практика управління професійним розвитком науково-педагогічних та педагогічних працівників в умовах трансформаційних змін в освіті: колективна монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 296 с.
  • Стріха М. Університетська наука України: на шляху від СРСР до Європи. Інноваційні розробки університетів і наукових установ МОН України / М. Стріха та М. Ільченко (ред). Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2017. С. 13–18.
  • Ушаков Е. В. Введение в философию и методологию науки. Москва: Экзамен, 2005. 528 с.
  • Яремчук Н. Теоретико-педагогічні засади формування наукового потенціалу приватних вищих навчальних закладів в Україні (90-ті роки ХХ – поч. ХХІ ст.) Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2017.  № 32. С. 93–101. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2017.32.8125.
  • Tjahjadi B., Soewarno N., Astri E. Does intellectual capital matter in performance management system-organizational performance relationship? Experience of higher education institutions in Indonesia. Journal of intellectual capital. 2020. Vol. 20. Issue 4. P. 533–554. DOI: 10.1108/JIC-12-2018-0209.
  • Pedro E. de M., Leitão J., Alves H. Bridging Intellectual Capital, Sustainable Development and Quality of Life in Higher Education Institutions. Sustainability. 2020. Vol. 12. Issue 2. DOI: 10.3390/su12020479.
  • Ramirez Yo., Merino E., Manzaneque M. Examining the intellectual capital web reporting by Spanish universities.
  • Online information review. 2019. Vol. 43. Issue 5. P. 775–798. DOI: 10.1108/OIR-02-2018-0048.
  • Tonis R. B. M., Braicu C. Present and perspectives of the intellectual capital management in Romanian university environment. Independent journal of management & production. 2019. Vol. 10. Issue 5. P. 1645–1661. DOI: 10.14807/ijmp.v10i5.924.
  • Zhang M., Lettice F., Pawar K. Effects of intellectual capital and university knowledge in indigenous innovation: evidence from Indian SMEs. Production planning & control. 2019. Vol. 30. Issue 10–12. P. 799–812. DOI: 10.1080/09537287.2019.1582090.


Refbacks

  • There are currently no refbacks.




Copyright (c) 2020 Olga Yaroshenko