RESEARCH PROGRAM OF DIGITALIZATION OF TEACHERS’ PROFESSIONAL TRAINING IN SOME COUNTRIES OF EUROPE
DOI:
https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.2.11Keywords:
digitalization, education, information technology, professional trainingAbstract
The article formulates and defines the program of digitalization of teacher training in some European countries (Poland, Hungary), reveals the methodological and theoretical basis of the study, identifies the source base of the study. The digitalization of education is seen as a transformation that goes beyond simply replacing an analog or physical resource with a digital one, but as a change in the educational paradigm. Digitization has been proven to make significant changes in the educational process, making it more flexible, adapted to the realities of modern times, which provides more comfortable conditions for self-study, effective development, provides the formation of competitive professionals and their career growth. Among the tasks of digitalization, which should be set before the institution of higher education, one of the main is to provide training and retraining of research and teaching staff on the use of digital technologies in educational activities. Reforming educational systems, teacher training in the context of world requirements, introduction of new methods and technologies of its activity requires taking into account the experience of leading countries, including European countries, which began the process of reforming educational systems, their digitization much earlier than Ukraine and already have a positive result. The leading idea of the research is based on the position that the systematic comparative analysis of digitalization of teacher training in some European countries (Poland, Hungary) and Ukraine requires a thorough monographic study of this problem in each country and substantiation of comparison criteria and the content of the study of the selected problem in these countries and Ukraine.
References
Барбина Е. С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования. Київ: Вища школа, 1997. 153 с.
Батечко Н. Якість вищої освіти в контексті синергії наукових підходів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2017. № 3–4. С. 12–19. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2017(3-4)1219
Бех Ю. В. Філософські проблеми сучасного управління складними системами: ідеї, принципи і моделі: монографія. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. 404 с.
Білоус О. С. Системний підхід у формуванні творчої активності майбутнього педагога. Вісник Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2015. № 1 (9). С. 227–232.
Біляковська О. О. Компетентнісна парадигма якості професійної підготовки майбутніх вчителів в Україні та Республіці Польща. Наукові записки. Серія. Педагогічні науки. 2019. Вип. 183. С. 65–69. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2019-1-183-65-69
Вінтюк Ю. В. Системний підхід до формування професійної компетентності майбутніх психологів. Молодий вчений. 2017. № 5 (45). С. 296–300.
Вовк Л. П. З’ясування дидактичної моделі науки і дисципліни. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2016. Вип. 53. С. 5–10.
Годлевська К. Угорський досвід розвитку цифрової компетентності вчителів у контексті сучасних освітніх реформ. 2020. URL: https://lib.iitta.gov.ua/724359/1/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_2020.pdf (дата звернення: 15.05.2022).
Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. Київ; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.
Грицько В. В, Котубей В. Ф. Цифровізація професійної підготовки майбутніх учителів: специфіка протікання та особливості сприйняття студентами. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 38. С. 121–126. DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 6085/2021/38.24
Драч І. І. Компетентнісно орієнтовані завдання як важливий чинник формування професійної компетентності майбутніх фахівців. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2015. Вип. 44. С. 127–134.
Дубасенюк О. А., Вознюк О. В. Концептуальні підходи до професійно-педагогічної підготовки сучасного педагога: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Франка, 2011. 114 с.
Задорожна І. П. Компетентнісний підхід у сучасній системі мовної освіти. Вісник КНЛУ. 2008. Вип. 14. С. 10–14.
Закон України «Про вищу освіту». 2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 10.05.2022).
Іонова О. М. Системний та синергетичний підходи у педагогічних дослідженнях. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2011. 50 с.
Карплюк С. О. Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку: матеріали методологічного семінару НАПН України (м. Київ, 4 квітня 2019 р.) / за ред. В. Г. Кременя, О. І. Ляшенка. Київ: НАПН України, 2019. С. 188–197.
Кремень В. Г. Педагогічна синергетика: понятійно-категоріальний аналіз. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. № 3. С. 3–1.
Лузан П. Г., Сопівник І. В., Виговська С. В. Основи науково-педагогічних досліджень. Київ: НУБіП, 2010. 219 с.
Марущак О. В. Структура системного підходу до професійної підготовки майбутніх вчителів технологій. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2015. Вип. 41. С. 394–399.
Савченко О. Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Початкова школа. 2001. № 7. С. 1–4.
Сисоєва С. О. Освіта і особистість в умовах постіндустріального світу: монографія. Хмельницький: ХГПА, 2008. 324 с.
Стойка О. Цифровізація професійної підготовки вчителів у Республіці Польща, Угорщині та Україні: постановка проблеми. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2021. № 4. С. 86–93. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.4.10
Ракітянська Л. М. Наукові підходи як теоретико-методологічне підґрунтя педагогічних досліджень. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2018. Вип. 163. С. 124–129.
Шабанова Ю. О. Системний підхід у вищій школі. Дніпропетровськ: НГУ, 2014. 120 с.
Ярошинська О. О. Теоретичні і методичні засади проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: дис. … докт. пед. наук: 13.00.04. Умань: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2015. 544 с.
Banach Cz. Edukacja nauczycielska dla reformy i rozwoju edukacji w Polsce. E. Sałata (Red.). Kompetencje zawodowe nauczycieli a problemy edukacji. Radom: ITE-PIB, 2001.
Walkowiak, Т. Modele kwalifikacyjno-kompetencyjne kształcenia przyszłych nauczyciel. Qualification-competence models of future teachers’ education. 2016. Vol. 11. P. 86–103.
Grzesiak J. Ewaluacja i innowacje w edukacji. Ewaluacja poprawy jakości kształcenia. Kalisz-Konin: UAM, PWSZ, 2014. 622 s.
Kienig A., Suplicka A. Nowa perspektywa praktycznego kształcenia nauczycieli. Pedagogika Szkoły Wyższej. 2018. № 1 (22). S. 133–143.
Mieszalski S. O zawodowej wiedzy nauczyciela. Dylematy historycznie ugruntowane i ich konsekwencje. Ruch Pedagogiczny. 2015. № 4. S. 5–14.
Pearson A. T. Nauczyciel. Teoria i praktyka w kształceniu nauczycieli. Warszawa: WSiP, 1995. 181 s.
Sobieszczyk M., Wojciechowska K. Praktyki pedagogiczne drogą do mistrzostwa w zawodzie nauczyciela. Przegląd Pedagogiczny. 2015. № 1. S. 51–60.
Włoch S. «Uczymy inaczej» – teoria i praktyka w kształceniu nauczycieli wczesnej edukacji. E. Musiał, J. Malinowska (red.). Praktyki pedagogiczne przestrzenią i miejscem ewaluacji kompetencji przyszłych nauczycieli wczesnej edukacji: koncepcje – przemiany – rozwiązania. Wrocław: Instytut Pedagogiki Uniwersytetu Wrocławskiego, 2018. S. 41–51.
Barbina, E. S. (1997). Formirovanie pedagogicheskogo masterstva uchitelia v sisteme nepreryvnogo pedagogicheskogo obrazovaniia [Formation of teacher’s pedagogical skills in the system of continuous pedagogical education]. Vischa shkola.
Batechko, N. (2017). Yakist vishoyi osviti v konteksti sinergiyi naukovih pidhodiv [The quality of higher education in context of scientific approaches synergy]. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 3–4, 12–19. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2017(3-4)1219
Bech, Yu. V. (2012). Fіlosofs’kі problemy suchasnogo upravlіnnia skladnymy systemamy: іdeii, printsypy і modelі: monografіia [Philosophical problems of modern management of complex systems: ideas, principles and models]. NPU іmenі M. P. Dragomanova.
Bіlous, O. S. (2015). Sistemnii pіdchіd u formuvannі tvorchoii aktyvnostі maibutn’ogo pedagoga [Systematic approach in shaping the future teacher’s creative activity]. Vіsnik Dnіpropetrovs’kogo unіversitetu іm. A. Nobelya. Serіia «Pedagogіka і psichologіya». Bulletin of Dnipropetrovsk University. A. Nobel. Series «Pedagogy and Psychology», 1 (9), 227–232.
Bilyakovska, O. O. (2019). Kompentntisna paradigma jakosti profesijnoi pidhotovky maibutnih vchiteliv v Ukraini ta Respublici Polscha [The Competence paradigm of quality of professional training of future teachers in Ukraine and the Republic of Poland]. Naukovy Zapisky. Seria. Pedahohichny Nauky, 26 (1), 119–124.
Vіntiuk, Yu. V. (2017). Sistemniy pіdchіd do formuvannya profesіynoyi kompetentnostі maybutnіch psichologіv [A system approach to formation of the future psychologists’ competence]. Molodii vchenii – Young Scientist, 5 (45), 296–300.
Vovk, L. P. (2016). Z’yasuvannya didaktichnoii modelі nauky і disziplіny [Finding out of didactics model of science and discipline]. Naukovii chasopis NPU іmenі M. P. Dragomanova. Serіya 5. Pedagogіchnі nauki: realіi ta perspektyvy, 53, 5–10.
Godlewska, K. (2020). Uhors’kyy dosvid rozvytku tsyfrovoyi kompetentnosti vchyteliv u konteksti suchasnykh osvitnikh reform [Hungarian experience in the development of digital competence of teachers in the context of modern educational reforms]. https://lib.iitta.gov.ua/724359/1/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_2020.pdf
Goncharenko, S. U. (2008). Pedagogіchnі doslіdzhennia: Metodologіchnі porady molodym naukovtsiam [Pedagogical research: Methodological advice to young scientists]. Vіnnitsia.
Hrytsko, V. V., Kotubey, V. F. (2021). Tsifrovizatsiya profesijnoi pidhotovky maibutnih uchiteliv: specifika protikannja ta osoblyvosty spryjnyattya studentmi [Digitalization of vocational training of future teachers: specifics of the course and features of student perception]. Innovative Pedagogy, 38, 121–126. https://doi.org/10.32843/2663- 6085/2021/38.24
Drach, I. I. (2015). Kompetentnisno oriyentovani zavdannya yak vazhlivij chinnik formuvannya profesijnoyi kompetentnosti majbutnih fahivciv [Competence oriented tasks as the important factor of future specialists’ professional competence formation]. Pedagogika formuvannya tvorchoyi osobistosti u vishij i zagalnoosvitnij shkolah, 44, 127–134.
Dubaseniuk, O. Vozniuk O. (2011). Kontseptualʹni pidkhody do profesiyno-pedahohichnoyi pidhotovky suchasnoho pedahoha [Conceptual approach to the pedagogical training of modern teacher]: Monograph. Zhytomyr Ivan Franko State University.
Zadorozhna, P. (2008). Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy systemi movnoyi osvity [Competence approach in the modern system of language education]. Kyiv National Linguistic University.
Zakon Ukrayiny «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine «On Higher Education»] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
Ionova, O. M. (2011). Sistemnij ta sinergetichnij pidhodi u pedagogichnih doslidzhennyah [Systemic and synergetic approaches in pedagogical researches]. XNPU im. G. S. Skovorody.
Karplyuk, S. O. (2019). Osoblyvosti tsyfrovizatsiyi osvitnʹoho protsesu u vyshchiy shkoli [Features of digitalization of educational process in higher school]. In V. H. Kremen, O. I. Lyashenko (Eds.), Informatsiyno-tsyfrovyy osvitniy prostir Ukrayiny: transformatsiyni protsesy I perspektyvy rozvytku: materialy metodolohichnoho seminaru NAPN Ukrayiny (m. Kyyiv, 4 kvitnya 2019 r.) (pp. 188–197). NAES of Ukraine.
Kremеn, V. G. (2013). Pedahohichna synerhetyka: ponyatiyno-katehorial’nyy analiz [Pedagogical synergetics: conceptual-categorical analysis]. Teoriya i praktyka upravlinnya sotsialnymy systemamy, 3, 3–19.
Luzan, P. G., Sopivnyk, I. V., Vygovska, S. V. (2010). Osnovi naukovo-pedagogichnih doslidzhen [The basis of pedagogical research]. NUBiP of Ukraine.
Maruschak, O. V. (2015). Struktura sistemnogo pіdchodu do profesіinoi pіdgotovky maybutnіch vchitelіv technologіy [The structure of a systematic approach to the professional training of future technology teachers]. Suchasnі іnformazіynі technologії ta іnnovazіynі metodiki navchannya u pіdgotovzі fachіvzіv: metodologіya, teorіya, dosvіd, problem, 41, 394–399.
Savchenko, O. Ya. (2001). Udoskonalennya profesіynoi pіdgotovky maybutnіch uchitelіv pochatkovich klasіv [Improving the professional training of future primary school teachers]. Pochatkova shkola, 7, 1–4.
Sysoieva, S. O. (2008). Osvіta і osobystіst’ v umovach postіndustrіal’nogo svіtu [Education and personality in the post-industrial world]: Monograf. HGPA.
Stoika, O. (2021). Tsifrovizaciya profesijnoyi pidgotovki vchiteliv u Respublici Polsha, Ugorshini ta Ukrayini: postanovka problemi [The digitalization of teacher professional training in the Republic of Poland, Hungary and Ukraine: the formulation of the problem]. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 4, 86–93. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.4.10
Rakityanska, L. M. (2018). Naukovi pidhodi yak teoretiko-metodologichne pidgruntya pedagogichnih doslidzhen [Scientific approaches as theoretical and methodological basis for pedagogical research]. Naukovi zapiski. Seriya: Pedagogichni nauki, 163, 124–129.
Shabanova, Yu. O. (2014). Sistemnyi pіdchіd u vischіiy shkolі [A systematic approach in high school]. NGU.
Iaroshynska, O. O. (2015). Teoretichnі і metodichnі zasady proektuvannia osvіtn’ogo seredovischa profesіynoi pіdgotovky maybutnіch uchitelіv pochatkovoi shkoly [Theoretical and methodological principles of designing educational environment in future primary school teachers’ training]. Doctor’s thesis: 13.00.04. Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.
Banach, Cz. (2001). Edukacja nauczycielska dla reformy i rozwoju edukacji w Polsce. In E. Sałata (Red.), Kompetencje zawodowe nauczycieli a problemy edukacji. ITE-PIB.
Walkowiak, Т. (2016). Modele kwalifikacyjno-kompetencyjne kształcenia przyszłych nauczyciel. Qualification-competence models of future teachers’ education, 11, 86–103. http://yadda.icm.edu.pl/yadda/element/bwmeta1.element.desklight-3562f067-4a3d-4eed-976f-33639c563199
Grzesiak, J. (2014). Ewaluacja i innowacje w edukacji. Ewaluacja poprawy jakości kształcenia. UAM, PWSZ. https://www.pwsz.konin.edu.pl/images/grzesiak2015Wstep.pdf
Kienig, A., Suplicka, A. (2018). Nowa perspektywa praktycznego kształcenia nauczycieli. Pedagogika Szkoły Wyższej, 1 (22), 133–143. https://wnus.edu.pl/psw/en/issue/877/article/14633/
Mieszalski, S. (2015). O zawodowej wiedzy nauczyciela. Dylematy historycznie ugruntowane i ich konsekwencje. Ruch Pedagogiczny, 4, 5–14.
Pearson, A. T. (1995). Nauczyciel. Teoria i praktyka w kształceniu nauczycieli. WSiP.
Sobieszczyk, M., Wojciechowska, K. (2015). Praktyki pedagogiczne drogą do mistrzostwa w zawodzie nauczyciela. Przegląd Pedagogiczny, 1, 51–60.
Włoch, S. (2018). «Uczymy inaczej» – teoria i praktyka w kształceniu nauczycieli wczesnej edukacji. In E. Musiał, J. Malinowska (red.), Praktyki pedagogiczne przestrzenią i miejscem ewaluacji kompetencji przyszłych nauczycieli wczesnej edukacji: koncepcje – przemiany – rozwiązania (S. 41–51). Instytut Pedagogiki Uniwersytetu Wrocławskiego.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 Олеся Стойка
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 3.0 Unported License.
